Шишки марихуана THC 21% даркнет официальный сайт Нижнекамск Конопля SATIVA & INDICA Бошки марихуана

Але, народ! Слухайте, чуваки, у меня тут история просто охуенная! Позырьте, как я купил шишки марихуаны и пошел торкнутый к стоматологу. Это что-то, мать его! Дайте-ка я вам все по порядку расскажу, я обещаю, вы охуеете от моих исповедей.

В общем, дело было так. Решил я потусить с друзьями, но перед дричем полился дождь. Я такой баран, ни зонтика, ни джинс, чувствую, день трахнутый будет. Ну, думаю, каюсь, поеду к стоматологу, пломбы надо чинить, мать его! И вот кричат мне зубы: "Эй, дрищ, куда пошел? Купи нормальных шишек марихуаны, вбейся на приход!"

И тут я вспомнил, что у хипстера Боба давно закончились закладки. Короче, сказано - сделано! Я звоню ему, говорю: "Бэби, нюхать готов?" Он отвечает: "Да братва, всю ночь поймал на приход, сейчас вброшу тебе. Жди!"

Так, подумал я, пока жду, можно и посмотреть, где же мой стоматолог. Я совершенно забыл, где он находится. Начал искать его адрес на интернете, но нахуй, у меня память от колес, все забываю. И тут, Боб звонит и говорит: "Братан, я на точке, приезжай, товар взял!"

Хули, думаю, стоматологией можно и после прихода заняться. Я собираюсь поехать к Бобу, но по дороге решаю все-таки хапнуть, чтобы подготовиться к приходу, а то не интересно будет. И вот, я делаю затяжку, и все расцарапалось в мозгу. Охуеть, какой наркотика я наглотался!

Вспомнил про стоматолога только, когда влетел в его кабинет. Он такой смотрит на меня, сразу видит, что я не в себе. "Ну, чувак, что с тобой?" - спрашивает он. Я ему говорю: "Слышь, доктор, это я взял товар на точке, марихуана, вот как оно, когда наглотаешься колес и идешь к стоматологу, блядь!"

Он такой смеется, говорит: "Ну ты даешь, прикольный качок, наглотался и пришел ко мне стоматологом заниматься! Ну ладно, наебнем эту стоматологию, посмотрим, что у тебя в зубах дело!"

В общем, доктор был охуенным типом! Я ждал от него скандала, но он оказался крутым. Он забил на всю эту хуйню, даже сам хотел закурить со мной немного травы, но понял, что не может, потому что на работе. В итоге он починил мои зубы, мы посмеялись и отпустил меня домой, я даже не заплатил ему за услуги. Просто крутой пацан, а не стоматолог!

Вот такие дела, ребятки! Заебато было, но я свои деньги отстрадал. Мораль этой истории такова: никогда не ходите к стоматологу торкнутыми, а лучше купите шишки марихуаны и спокойно наслаждайтесь жизнью. Человеку всегда нужна своя доля психоделики, особенно перед приходом к стоматологу! Всем привет и давайте тусить на полную катушку!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...